Але авторитет та блискуча художня манера Карла Брюллова вразила учнів Венеціанова більше й вони перейшли до модного метра. Та особливостямихудожньоговиконанняживописподіляється на монументальний, декоративний та станковий. З відомих творів класичного періоду збереглась виконана в дусі афінської школи Праксителя мармурова статуя юного Діоніса із Пантікапею.
Рівень розвитку художніх ремесел справив значний вплив на сусідні племена й народи, що населяли територію України. Експорт різноманітних виробів становив суттєву частку в торгівлі античних держав із сусідами. Найвагоміші прогресивні досягнення в художніх ремеслах, грошовій і військовій справах отримали подальший розвиток у пізніші часи.
Проте за браком джерел поки що не маємо змоги говорити про це докладніше. До монументального мистецтва належать підлоги з сюжетними або орнаментальними music-mp3nsk.com зображеннями, складеними з дрібної різноколірної гальки на вапняному розчині. Вони прикрашали парадні приміщення багатих будинків.
Самий стиль живопису змінюється – вона набуває велику експресивність, але стає більш грубою. У люнете склепу Деметри, проти входу, поміщена сцена викрадення Кори Плутоном па колісниці. Е-міф про викрадення богом підземного царства Кори, дочки Деметри, про страждання останньою в пошуках дочки був дуже популярний.
За вчені праці Сіріск був увінчаний золотим вінком, на його честь видано почесний декрет. На цей же час припадає життя вже згаданого ольвіополіта філософа Біона Борисфеніта та боспорянина філософа Смікра. З Ольвії походили також автор ряду творів з філософії та історії — Посідоній та філософ школи стоїків Сфер, автор праць «Три книги про Лікурга та Сократа» і «Про лаконську політію». Популярністю користувалися також виходці з Північного Причорномор’я філософ Діфіл та Стратонік (І ст. н. е.). Загалом щодо розглянутих галузей культурного життя Північного Причорномор’я наші знання дуже обмежені. Різьба по дереву складає одну з найбільш досконалих галузей мистецтва Північного Причорномор’я; цінність збережених пам’яток тим більш значна, що грецька дерев’яне різьблення майже повністю втрачена.
Існував значний центр з виготовлення прикрас для спорядження вершника і бойового коня, на продукції якого помітний вплив ремесел країн ісламу і Візантії. Деякі типи прикрас виготовлялися винятково для Русі, про що свідчать знахідки кінської упряжі20. В центрах Північної Русі, вздовж Дніпровського шляху, знайдені скандинавські прикраси і амулети, сюжети яких відтворюють скандинавську міфологію21. Основу конструкції, знизу та зверху, становили по дві пари довгих брусів. Верхні завдовжки 2,2 м були підпрямокутні в перетині, товщина їх близько 10,0 см (рис. 1, 2). Бруси за допомогою штифтів з’єднані між собою не меншь ніж п’ятьма поперечними планками (дві пари — в центрі та західній половині, одна — у східній).
Каменерізне мистецтво, у тому числі й архітектурні деталі, за композицією і мотивами мають багато спільного з ливарними формочками для імітаційних прикрас, на що звернув увагу Б. Особливо близькі до ливарних формочок образи чернігівської скульптури44. Дрібну пластику з каменю, переважно з християнськими сюжетами, досконало вивчено Т.
Виразна колекція хрестів перших десятиліть XIII ст., коли було налагоджено виробництво в кам’яних формах з так званими дзеркальними відображеннями і написами81. Константинополя. Інший тип енколпІона — з округлими кінцями з виступами.
На одній з центральних площ цього міста майже повністю зберігсяренесансний ансамбль будинків, естетичною домінантою його є так званаЧорна кам’яниця— чорна будівля в оточенні світлих. Нашарування епох та поєднання різних архітектурних стилів в архітектурному ансамбліЛьвовароблять місто справжнім музеєм просто неба. Дослідники розрізняють два визначних етапи у розвитку релігії населення північнопричорноморських міст. Високого рівня в Північному Причорномор’я досягло будівництво і декоративне оформлення поховальних споруд – склепів. Найвизначніші пам’ятки цього типу відкрито в Боспорі. Зводили такі величні споруди, як склепи Царського і Золотого курганів, багато склепів з фресковими розписами стін.
У І—IV ст. Значно поширюються варварські елементи, водночас відчувається вплив провінційної римської культури. На Березані, в Ольвії та у Боспорі знайдено фрагменти привізних поліхромних архітектурних теракот і облицювальних плит, що прикрашали архаїчні храми та вівтарі. Серед них були, наприклад, теракотові антефікси VI ст. Другого теменоса Ольвії. Місцевими майстрами було виготовлено, зокрема, керамічну розписну капітель.
